Дитинство у зоні бойових дій

Донецька область уже багато років залишається епіцентром бойових дій. І найбільш

вразливими в цій ситуації є діти.

Дитинство повинно бути про сміх, ігри, навчання й мрії. Але в Донецькій області воно

перетворене на боротьбу за виживання. Щодня діти тут живуть під звуки вибухів, у страху й

небезпеці. Вулиці, де мали б лунати дитячі голоси, заміновані. Будинки, які мали б бути

надійним прихистком, зруйновані. Школи й лікарні, які повинні дарувати знання та допомогу,

пошкоджені або недоступні. Замість дитинства — укриття, тривожні валізи і постійна

готовність бігти.

За офіційними даними, станом на 20 серпня 2025 року, кількість загиблих дітей в Україні

становить 648. Загалом, понад 2590 дітей постраждали внаслідок війни, включаючи поранення

різного ступеня тяжкості. І ці цифри зростають щодня. Донецька область — одна з найбільш

небезпечних територій, де ризик втратити дитину особливо високий.

Перебування у зоні збройного конфлікту впливає на дітей набагато глибше, ніж може

здатися на перший погляд.

⚠️ Основні наслідки:

Психологічні травми. Постійний стрес, тривога, відчуття небезпеки формують синдром

посттравматичного стресу (ПТСР), який може проявлятися роками.

Порушення розвитку. У дітей, що перебувають у стані хронічного страху, сповільнюється

когнітивний та емоційний розвиток.

Ризик для здоров’я. Відсутність стабільного доступу до медичної допомоги та вакцинації

підвищує захворюваність і смертність серед наймолодших.

Освітні втрати. Часті переїзди, зруйновані школи та дистанційне навчання не завжди

дають можливість отримати повноцінну освіту.

Соціальна ізоляція. Діти втрачають друзів, середовище для розвитку, а іноді й сім’ї.

Місцева влада неодноразово наголошувала: перебування тут є смертельно небезпечним.

Тому регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

ухвалила рішення про примусову евакуацію сімей із дітьми. За офіційними даними, у зоні, що

підлягає евакуації, сьогодні перебувають близько 1150 дітей. І кожна з них потребує захисту.

Батьки, залишаючи дітей у зоні бойових дій, наражають їх на щоденний ризик. Обстріли,

міни, відсутність медицини й елементарних умов життя крадуть у них не тільки здоров’я, але й

саме дитинство. Кожне «ми ще трохи залишимося» може стати фатальним.

Наша спільна задача — підтримати маленьких мешканців Донецької області:

- організовувати психологічну допомогу,

- забезпечувати доступ до медицини й освіти,

- створювати безпечний простір для розвитку.

Евакуація — це не покарання. Це шанс врятувати життя вашої дитини. Це прояв

справжньої любові та турботи. Бо дитинство не можна повернути. Його можна лише зберегти. І

воно варте будь-яких зусиль.

Пам’ятаймо: діти — це наше майбутнє, і саме від нас залежить, чи буде воно світлим.