СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА
Скринька довіри viktorianaroda@gmail.com
Іноді людині може не вистачати сміливості чи рішучості звернутися до інших за допомогою, підтримкою. Тому у школі для Вас відкрита ЕЛЕКТРОННА ПСИХОЛОГІЧНА СКРИНЬКА ДОВІРИ. Ви можете написати листа психологу школи на електронну пошту.
Ви маєте право залишити анонімне повідомлення. Можете не турбуватися щодо приватності, ні адміністрація школи, ні адміністратори сайту не мають змоги читати такі аркуші. Гарантуємо Вам повну конфіденційність.
Кабінет практичного психолога та соціального педагога
Закони України
Листи МОН України
Безкоштовні «гарячі» телефонні лінії довіри:
Лінія Національної психологічної асоціації – 0-800-100-102 (з 10:00 до 20:00 щодня)
Урядова “гаряча лінія” – 1545 , з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству – 1547 (цілодобово)
Уповноваження Верховної Ради з прав людини – 0-800-501-720
Уповноваження Президента України з прав дитини - 044-225-76-76
Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine – 7333
Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми – 527
Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
ГО “Ла Страда Україна” – 116-123, 0-800-500-335 (цілодобово, дзвінки безкоштовно)
Національна дитяча “гаряча лінія” для дітей та молоді – 116-111 (цілодобово),
0-800-500-225 (з 12.00 до 16.00)
Гаряча лінія з протидії булінгу – 116-000
Допомога офлайн: куди звернутися
Турбота про себе — це і визнання своїх потреб, і пошук допомоги у форматі, який працюватиме для тебе. Й іноді нам потрібна така підтримка, яку не можна отримати з екрана пристрою.
Звертайся за перевіреною психологічною підтримкою офлайн. Локації та простори у різних регіонах поширюємо нижче.
ГО «Gen.Ukrainian» Gen.Ukrainian
Оздоровчий табір для дітей, які постраждали від війни. Психологічна реабілітація, робота з батьками та опікунами.
Локація: Україна.
ГО «Фонд Маша» https://www.instagram.com/masha.foundation/
Для жінок та дітей.
Локація: Київ.
«Коло сім’ї» — центр здоров'я та розвитку Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї"
Для дітей, молоді, майбутніх батьків, вагітних.
Локації: Львів, Київ.
Коаліція ветеранських просторів Коаліція ветеранських просторів
Об’єднання 26 ветеранської організації з різних куточків України.
Локації: Миколаїв, Рівне, Львів, Київ, Суми, Вінниця, Хмільник, Житомир, Хмельницький та інші
«Лісова поляна» — Центр психічного здоров'я та реабілітації МОЗ України Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України
Для ветеранів та ветеранок, людей, які пережили полон і тортури.
Локація: Київ.
Центри допомоги врятованим https://www.help-platform.in.ua/#help
Комплексна соціально-психологічна підтримка для людей, які виїхали з зони активних бойових дій та/або тимчасово окупованих територій, місцевих мешканців.
Локації: Київ, Запоріжжя, Дніпро, Львів, Чернівці, Мукачево, Херсон, Харків, Полтава, Одеса, Кропивницький, Суми.
Project HOPE Project HOPE
Безплатна психологічна та психосоціальна допомога ВПО та місцевим громадам.
Локація: Львів.
БФ «Право на захист» Право на захист
Безплатна психологічна (індивідуальні консультації та підтримувальні групи) допомога мешканцям шелтерів та місць компактного проживання ВПО та постраждалих від воєнних дій.
Локації: Київ та Київська обл., Запорізька обл., Дніпропетровська обл., Одеська обл., Полтавська обл., Сумська обл., Харківська обл., Херсонська обл., Чернівецька обл., Чернігівська обл.
Допомога в онлайні: для ментального здоров'я
Місяць обізнаності про психічне здоров’я закінчується, а турбота про себе — ні.
Бо навіть без нагадувань з календаря важливо пам'ятати про себе, свої почуття та емоції. Та піклуватися про себе щодня — кожен день вартий того, щоби ми були добрими до себе.
А у часи, коли зовсім складно подбати про себе, можна звернутися за онлайн-підтримкою.
Ділимося перевіреними ресурсами:
Платформа допомоги врятованим https://www.help-platform.in.ua
Онлайн-майданчик, на якому зібрані контакти ключових сервісів підтримки постраждалих від різних видів насильства в умовах війни.
Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців, громадський рух «Жіноча сила» Громадський рух «Жіноча Сила України»
Безплатні телефонні консультації для військових та їхніх рідних та групи підтримки для дружин, коханих та матерів військовослужбовців.
BetterMe: Mental Health https://apps.apple.com/.../betterme.../id1363010081...
Навчальний курс з навичками самодопомоги при стресі — у мобільному застосунку.
БО «Об'єднання підлітків та молоді Teenergizer» Teenergizer
Безплатні психологічні онлайн-консультації для підлітків.
БФ «Центр здоров'я та розвитку “Коло сім'ї”» Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї"
Допомога психічному здоров’ю дітей, молоді, дорослих та людей літнього віку.
БФ «Майнді» Mindy Mindyfoundation
Психологічна допомога постраждалим від війни.
БФ «Ветеран хаб++» Veteran Hub
Онлайн-ресурс психоедукаційних матеріалів для ветеранів, захисників та їхніх близьких від фахівців «Це ОК».
«Поруч» https://poruch.me
Проєкт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) із психологічної підтримки для підлітків, вчителів та батьків
«Розкажи мені» https://tellme.com.ua
Інтернет-платформа психологічної допомоги.
krisenchat Ukrainian https://krisenchat.de/uk/ukraine?chat=true
Консультації з психологом незалежно від перебування, життєвої ситуації та масштабу проблеми (чат-спілкування).
«НЕ ДРІБНИЦІ» https://www.notrivia.com.ua
Сайт, де зібрані картки-гайди, які розкривають питання, що турбують підлітків, допомагають розібратися з проблемами в стосунках і переживаннями, які загострила війна.
ГО «Дівчата» ГО Дівчата
Психологічна та психотерапевтична допомога постраждалим від насильства дітям, підліткам, жінкам, чоловікам та їхнім родинам.
Brave & Save Platform https://www.instagram.com/brave.safe.platform/
Сервіс з надання психосоціальної підтримки постраждалим від гендерно зумовленого насильства внаслідок воєнних дій та ВПО.
WOMAN AND WAR Charity Foundation Womensupportua
Безплатна психологічна онлайн-підтримка жінкам і дітям.
БФ «Сильні» Сильні
Безплатна психологічна, юридична та медична допомога людям, які пережили сексуальне насильство після початку повномасштабного вторгнення.
ГО «Психологічна підтримка та реабілітація “Вільний Вибір”» Вільний Вибір
Безплатна психологічна допомога ветеранам та ветеранкам, військовослужбовцям та членам їхніх родин.
БФ «Світ Українцям» БФ Світ Українцям
Безплатна психологічна допомога (індивідуальна та групова) людям, що постраждали від російської військової агресії.
«База» База
Мобільний застосунок психологічної підтримки для ветеранів та ветеранок.
БФ «Право на захист» Право на захист
Безплатна психологічна (індивідуальні консультації та підтримувальні групи) допомога ВПО та постраждалим від воєнних дій в Україні.
«Свідок» Svidok - Voices of the War in Ukraine
Соціальна платформа спогадів, де люди анонімно описують свій досвід життя під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Безоплатна правнича допомога Безоплатна правнича допомога
Безплатні консультації та роз’яснення юристів з усіх правових питань.
Чат-бот «Друг» https://t.me/friend_first_aid_bot
Інноваційний проєкт, створений спеціалістами у сфері ментального здоров’я на основі доказових методів.
Номери телефонів за кордоном
*Усі дзвінки з локальних номерів у різних країнах — безкоштовні
Австрія+43 800 017 967
Бельгія+32 800 11 728
Болгарія+359 800 46 160
Великобританія+44 808 164 2432
Данія+45 80 82 08 61
Естонія+372 8000 044 624
Ірландія+353 1800 817 519
Іспанія+34 900 861 441
Італія+39 800 939 092
Латвія+371 80 005 945
Литва+370 800 00 414
Німеччина+49 800 000 26 00
Польща+48 800 088 141
Португалія+351 800 780 756
Анонімна анкета для учнів, які зіткнулися з кібербулінгом або іншими проблемами у цифровому середовищі
Поради психолога
Поради вчителям
• Жодних негативних оцінок , обліку відвідування, об'ємних домашніх завдань тощо – навчання має стати допомогою дитині, а не черговим стресом та хвилюваннями.
• Зараз не час фокусуватися на вивченні нового матеріалу. Заняття мають бути орієнтованими на повторення – це буде ефективніше.
• Варто уникати негативних оцінок та великих за обсягом домашніх завдань . Натомість слід створювати для учнів ситуації успіху, позитивну мотивацію, хвалити їх.
• Ставтеся з розумінням до дитячої розсіяності , неуважності та інертності під час онлайн уроків.
• Не забувайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування гаджетами . В умовах інформаційної війни педагогам важливо розвивати в учнів критичне мислення та разом вчитися перевіряти інформацію, розпізнавати фейки, маніпуляції, аналізувати різні точки зору.
• Вчителі мають підбадьорювати дітей , а не залякувати негативом під час уроків. А відволікатися варто лише на підтримку та турботу, а не на актуальні новини.
• Навчання у такий складний час – це новий визов для педагогів, але знайте, що безумовна любов до дітей та підтримка допоможе стабілізувати психологічний стан дитини.
• Говоріть із дітьми про емоції та почуття. Приділяйте годину розвитку емоційного інтелекту.
• Пам'ятайте, якщо ви зауважили, що ваш ученик надто тривожний, плаксивий чи агресивний, одразу зверніться до психолога школи для подальшої психологічної підтримки дитини.
Профілактика емоційного вигорання
Профілактика емоційного вигорання
Гармонізація психоемоційного стану здобувачів освіти засобами кінезіологічних вправ в умовах воєнних
Адиктивна поведінка види залежностей у сучасного покоління в умовах війни
Частина ІІІ Профілактика емоційного вигорання педагогічних працівників прийоми та техніки саморегул
ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС
5 порад для батьків
-
Бути поруч пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.
-
Бути прикладом більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…
-
Спілкуватися це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!
-
Задіювати ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…
-
Відновлюватися це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…
Що важливо знати про психологічну підтримку під час війни, коли ви вчитель?
Перш за все, забезпечте свою власну безпеку. Упевніться, що ви маєте достатньо ресурсу, щоб допомагати іншим. Якщо ви самі в розхитаному стані і відчуваєте, що не маєте сил, не допомагайте іншим. Піклуватися спершу про себе – це нормально, лише так ваша допомога буде якісною.
- По можливості, створіть з учнями чат в одному з месенджерів, для того щоб вони могли ділитися, як пройшов їхній день та власними переживаннями. Зараз важливо знати, що ми не самотні.
- Пишіть та дзвоніть учням. Харчуйте, як пройшов їхній день, чим завтракали, що робили. Якщо сиділи в укритті, то як туди добиралися. Говорити потрібно максимально чітко і без прикрас. Наразі дітям важливо усвідомлювати, що відбувається навколо. Запитуйте про плани на день, що вони робитимуть, що читатимуть, як будуть вчитися. Все це потрібно робити. Необхідно наповнити їхній день максимально звичайними промовами, наскільки це можливо. Потрібно показати дітям, що крім нестабільної ситуації війни є ще стабільна ситуація, життя продовжується.
- Спілкуйтеся з батьками учнів, інформуйте їх. Зараз важкі години, але щоб не було, не кричіть на дітей. Ситуація на вулиці і так критична, не потрібно травмувати дітей ще більше.
- Зв'яжіть своїм ученикам, хоча б на 5 хвилин. Повідомляйте, коли перетелефонуєте знову, може бути таке, що ви є єдиною людиною, яка створює зараз відчуття стабільність. Це дуже важливо. Якщо ви знаєте, що не зможете телефонувати, не кажіть цього.
- Зверніть увагу на те, що діти із менш забезпечених сімей, зазвичай, більш психологічно вразливі. Можливо вам варто звертати на них увагу та телефонувати частіше.
Бережіть собі та своїх близьких.
За якими ознаками можна зрозуміти, що дитині потрібна допомога?
Фізичні зміни: невиспаний вигляд, на уроках чи перервах може засинати; розладнуй сну; загальмованість чи надто висока активність; втома, втрата енергії; скарги на головний біль чи біль у шлунку; швидка втрата ваги чи її набирання; помітні самоушкодження (порізи, глибокі царапини, синці) на тілі.
Психічні зміни: розсіяна увага дитини; зниження концентрації; тимчасова “втрата” пам'яті, коли дитина забуває свої дії чи слова; втрата відчуття часу.
Психологічні зміни: помітний страх дитини; поганий настрій упродовж більшої половини дня; нервувати чи злість під час використання гаджета; агресивна поведінка без явної причини.
Соціальні зміни: дитина віддаляється від однокласників та тих, з ким проводила більшість вільної години; дитина виглядає депресивною – не комунікує з друзями; проявляє пасивність та не бере участі в спільних обговореннях; може прогулювати школу посилаючись на погане самопочуття; спостерігається замкнутість та однотипові відповіді на питання від дорослих; дитина може зникати з дому без попереджень; у комунікації з'являються нові сленгові слова, які раніше дитина не використовувала.
Що робити?
Якщо ви помітили деякі ознаки у дитини, то спочатку поговоріть з нею і зазначте, що ви завжди підтримаєте дитину і допоможете їй упоратися з будь-якою ситуацією. Якщо дитина не готова говорити – порекомендуйте їй звернутися на телефонну гарячу лінію або онлайн: контакти – нижче.
Як допомогти дитині впоратися з емоціями?
• Ви можете розпочати розмову, розповідаючи про свої власні почуття та досвіди. Це може сприяти відкритому спілкуванню.
• Поважно вислухайте дитину, коли вона розповідає про свої емоції. Покажіть, що ви її розумієте та підтримайте її почуття, намагайтеся не засуджувати та не давати поради.
• Не тисніть на дитину, щоби розповіла більше, ніж готова. Дотримуйтесь її темпу та комфорту.
• Допоможіть дитині навчитися розпізнавати свої емоції. Використовуйте слова, що описують почуття, наприклад радість, гнів, страх, сум і т.д.
• Якщо дитина продовжує відчувати себе пригніченою або стан її погіршується, розгляньте можливість звернутися до психолога чи психіатра для професійної допомоги.
Куди звернутися за допомогою?
• Teenergizer це допомога для дітей у форматі “рівний-рівний”
• Гаряча лінія ЛаСтрада 0 800 500 335 (з мобільного або стаційного) або 116 123 (з мобільного).
• 1545 (далі обрати 3) - урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті.
• Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків Працює для дітей, що потерпіли від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутись батьки, діти яких є потерпілими в інтернеті.
Поради психолога для батьків
Як знайти ключ до позитивних змін
Небезпечні TikTok-челенджі, які варто обговорити з дітьми
Інтернет-залежність: як повернути дитину в реальний світ
https://osvitoria.media/opinions/yak-diyaty-batkam-yakshho-dityam-zavazhaye-vchytysya-agresyvnyj-odnoklasnyk/
https://osvitoria.media/ru/opinions/yak-perezhyty-pidlitkovu-kryzu-instruktsiya-z-vyzhyvannya-dlya-batkiv-2/
Як допомогти дитині приготувати уроки
Батьки, які практично відразу надають дітям повну самостійність у приготуванні уроків, так само неправі, як і ті, які надмірно опікають дітей.
“Уроки задані тобі, а не мені!”- Таке ставлення батьків викликає у дитини образу на байдужість рідних до важливих для неї шкільних справ. У цьому випадку страждає якість виконуваних завдань.
*"Ну, що НАМ сьогодні поставлено?" /при цьому розкриваються підручники і тетради/ - Ця позиція батьків формує у дитини безвідповідальність, впевненість, що все буде зроблено гарно і без її власних зусиль.
Що ж потрібно, а що не потрібно робити батькам під час спільного приготування уроків? Як привчити дитину до виконання домашніх завдань?
*1. Перевірте, чи правильно організовано робоче місце дитини? / джерело світла повинно знаходитися попереду і зліва, на столі не повинно бути ніяких лишніх промов/.
*2. Уточніть режим дня, розплануйте разом з дитиною годину, коли вона сяде за уроки.*
Починати виконувати домашні завдання краще за годину – півтори після повернення дитини зі школи, щоб вона змогла відпочити від зайняти, але ще не втомилася і не встигла стати збуреною від домашніх справ. Якщо дитина відвідує гурток чи лягає спати на день, то можна сідати за уроки і пізніше. Але в жодному разі не можна відкладати це на вечір.
3. Розплануйте разом з дитиною послідовність приготування уроків і намагайтеся заздалегідь визначити час, який йому знадобиться для виконання шкірного завдання .
Спершу краще виконати невелике завдання, яке подобається дитині – це допоможе йому зосередитись та включитись у роботу на емоційному підйомі. Потім – найважче, поки вона ще не втомилася. Творчу роботу /малювання, ліплення, виконання поробок/ краще залишити на кінець зайняти - їх не слід обмежувати в годині.
Для 7-літньої дитини година безперервної роботи не повинна перевищувати 15-20 хв, до кінця початкової школи він може сягати 30-40 хв. Потім дитині необхідно відпочити 5-10 хв, під час чого бажано зробити рухливі вправи. До початку виконання будь-якого завдання запитайте дитину: «Як ти вважаєш, скільки тобі потрібно години, щоб виконати завдання? Поставте перед нею годинник і після закінчення роботи обов'язково зверніть увагу дитини на те, скільки годин витрачено. Це сприяє формуванню організованості та відчуття часу.
*4. Контролюйте разом з дитиною виконання наміченого плану роботи.*
Підвищена відволікаємість природна для молодшого віку. Здолати її дитині має допомогти дорослий. Навички роботи, набуті у перші роки навчання, залишаються на всю життя. Звичка працювати чітко та організовано допоможе вашій дитині впоратися з великими навантаженнями, які чекають її у середній та старшій школі. З самого початку дитина повинна знати, що на робочому місці працюють, а граються, малюють, харчуються – в іншому місці. Якщо ви бачите, що дитина катає машинку по тетраді і відчуваєте, що вона втомилася, краще дайте їй додатковий перерву. Не допускайте “розтягування” завдання за рахунок інших “справ”, які сама собі знаходить дитина, не виходячи з-за столу. Намагайтесь відокремити одне від іншого, і у дитини з часом формується умовний рефлекс - робоче місце буде викликати у нього стан мобілізації та працездатності.
5. Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулася з нездоланними труднощами.
Не треба підміняти діяльність дитини своєю. Навчання - це праця, яка потребує зусилля та напруги. Дитина повинна вчитися самостійно, вчитись переборювати труднощі. Однак, якщо на даному етапі важкість для нього нездоланна – обов'язково допоможіть! Інакше досвід невдачі може закріпитись та привести до явища, яке психологи називають “вивченою безпорадністю”. Якщо довготривалі зусилля не призводять до успіху, людина перестає вірити у свої сили, стає пасивною та безініціативною. Однак цей випадок /дитина намагається, але не може впоратися із завданням/ треба вміти відділяти від ситуацій, коли вона зловживає вашою допомогою і звертається за шкірним дрібницею. У цьому випадку Ви можете поставити йому умову: "Я можу відповісти тільки на два /3,4/ твої питання. Пробуй виконати завдання сам, а два найважчі питання ми з тобою розберемо разом".
6. Емоційно підтримуйте дитину.
Школа висуває дитині важливі вимоги, протягом дня вона набуває великого емоційного та інтелектуального навантаження. Завдання дорослого - "бути поруч", разом з дитиною радіти з її успіхів і хвилюватися за її невдачі та труднощі. Погана оцінка – серйозне наказання для дитини. Якщо Ви бачите, що дитина засмучена, не треба виказувати їй свою незадоволеність. Найбільше їй зараз потрібна Ваша підтримка, розуміння, здатність розділити її почуття
7. Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не примушуйте знову виконувати погано виконану класну роботу.
Можна запропонувати перевірити її та виправити помилки, але переписувати не треба. Повторне виконання вже зробленого завдання приймається як непотрібне, докучне. Воно відбиває бажання займатися, позбавляє віри у свої сили.
8. Поступово знижуйте ступінь контролю
Пряму участь і виконання уроків можна буде замінити своєю присутністю. Потім сидіти поруч із дитиною не протягом виконання нею всього домашнього завдання, а лише перші кілька хвилин, підходячи до неї на деяку годину роботи. Під кінець початкової школи дитина повинна навчитися виконувати домашнє завдання самостійно, показуючи батькам тільки готовий результат.
Незмінним повинні залишитися тільки інтерес і вага до життя Вашого маленького школяра!
Поради батькам щодо профілактики дитячих страхів
Дорослі мають приділяти такій дитині особливу увагу. Слід пам'ятати правила:
1. Доручення для тривожної дитини мають відповідати віку. Складні завдання прирікають маленьку дитину на неуспіх, зниження самооцінки.
2. Підтримуйте її, говоріть про її впевненість у тому, що дитина зможе виконати завдання
3. Не порівняйте успіхи дитини з успіхами інших дітей, дуже важливі оптимістичні прогнози на завтра. 4. Не допускайте ситуацій змагання, публічного виступу дитини.
5. Дуже ефективні вправи на реалізацію, психогімнастика.
6. Зменшити або усунути тривожність та страхи у дошкільників можна за допомогою:
· Малювання;
· Лялькового, настійного театру;
· Ігрової терапії, музикотерапії;
· психологічних ігор;
· Фізичних вправ-етюдів;
· Читання художньої літератури.
Завдання:
7.Намалюйте на аркуші паперу ті, чого ви боїтеся, що вас турбувати.
Після виконання малюнку порвіть його на дрібні шматки і викиньте, лишіть своїх переживань.
8.Пригадайте казки та художні твори про сміливих героїв.
Відповіді: Котигорошко, Коза - Дереза, Котик і півник, Ох, Пригоди Буратіно, Чиполіно Дж. Радарі, твори Маршака, Михалкова та ін.
9.Управа «Закінч речення».
Я хочу…
Я вмію…
Я зможу...
10. Немалюйте собі в майбутньому (бажано, щоб зображення було радісним, позитивним). Потім розкажіть про себе в майбутньому, яким будуть ваші досягнення, успіхи, про що ви мрієте.
Як оцінити батькам шкільні успіхи своїх дітей
Правило 1: заспокойтесь. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два,... десять... Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні 'стхи'.'ТІостійте в черевиках' своєї рідненької дитини. А тепер можна розпочинати розмову, а може... допомогти розібратися у складній теоремі, а може... Пом'ятайте, що спілкування в люті, роздратуванні - все одно що включити в автомобілі "газ" і натиснути на гальма.
Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не одержуємо їх, але при цьому не уявляємо, ж нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її - вона вчитись, але стає зубрилкою і не навидить учення, школу, а може й вас.
Правило 3 : безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає бути впевненою в собі, подолати невдачі. А як же ставитися до невдач?..вони вас засмучують...та й годі.
Правило 4 : не бійте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка - достатнє покарання, тому нецільно двічі карати за ті самі помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5 : щоб позбавити дитину недостатків, намагайтеся вибрати один - того, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть із ліквідації шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно і виразності, і переказу.
Правило 7 – головне: хвалити – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. Вам під силу допомогти відокремити оцінку особистості від оцінки її роботи.
Правило 8 - найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана
Правило 9 : не скупіться на похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Немає такого двоєчника, якого нема за що похвалити.
Правило 10: визначне в морі помилок острівок успіху, на якому зможе утриматися, вкорінюватися дитяча віра в собі та в успіх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю слід досить індивідуально, тактовно. Саме через таку оцінку у дитини немає ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної невдачі.
Правило 11: ставте перед дитиною конкретну та реальну мету, і вона спробує її досягти. Не спокушайте дитину метою, якої неможливо досягти.
Правило 12: не рви останню нитку. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою (хобі), дитина має виправити свою успішність у навчанні. У ряді випадків такий запрет має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Так буває тоді, коли справи з навчанням ще не зовсім запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж його вже нема, а у дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо то та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активної життя в навчанні. Щоб усі правила виявилися ефективними, необхідно їх об'єднати: дитина має бути не об'єктом, а співучасником своєї оцінки. Її слід навчати самостійно оцінювати свої досягнення. Вміння собі оцінювати - необхідний компонент уміння вчитися, головного засобу подолання труднощів у навчанні.
«Висвітлення проблеми примусової праці серед вимушених переселенців»
Увага! Ризики попадання у ситуацію торгівлі людьми!
Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці попереджає про ризики потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.
-
Відмовляйтеся від роботи, якщо мають місце:
-
психологічний тиск і маніпуляції;
-
переказ коштів авансом за надання послуг із працевлаштування;
-
неофіційне працевлаштування;
-
постійний нагляд, контроль за боку роботодавця;
-
відмова показати реєстраційні документи;
-
стислий строк надання згоди на роботу;
-
завищена обіцяна заробітна плата;
-
зміна розумів праці в останній момент;
-
вимога віддати комусь паспорт;
-
договір із незрозумілими умовами праці;
-
компенсація «понесених» роботодавцем витрат із першої заробітної платні.
Дотримуйтесь правил, щоб мінімізувати ризики примусової праці:
-
тримайтеся групами;
-
не сідайте до незнайомих автомобілів поодинці;
-
запишіть номерні знаки авто, яким їдете, та перешліть знайомим;
-
не віддавайте документи посреднику з працевлаштування, роботодавцю, іншим невідомим особам;
-
зробіть копії важливих документів. Відправте близьким разом із нещодавно зробленою фотокарткою;
-
не погоджуйся на неофіційну роботу;
-
переконайтеся, що вам зрозумілі умови працевлаштування: обов'язки, робочий графік, розмір заробітної плати, медичне та соціальне страхування, відпустка та вихідні;
-
перед підписанням угоди проконсультуйтеся з юристом;
-
залиште рідним докладну інформацію про місцеперебування та розкажіть про подробиці роботи. Підтримуйте постійний зв'язок із ними, відразу повідомляйте про зміну місцеперебування;
-
у підозрілих ситуаціях зверніться до поліції.
Звертайтесь за консультацією до Національної гарячої лінії з консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми: 0 800 505 501 (Безкоштовно та конфіденційно. Щодня з 8.00 до 20.00).
Безкоштовну професійну консультативну допомогу у сфері повноважень Державної служби України з питань праці можна отримати на інформаційному порталі pratsia.in.ua.